https://doi.org/10.37835/2410-2075-2020-12-18

РОЗВИТОК ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ВЧИТЕЛЯГУМАНІТАРІЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА

Бенера В. Є.  - д.пед.н., проф.

Кашубський В. В. -аспірант  (КОГПА ім. Тараса Шевченка)

У статті запропоновано основні трактування поняття та структури полікультурної компетентності, вплив її окремих компонентів на професійний та особистісний розвиток вчителя гуманітарних дисциплін у вищій школі Республіки Польща. Розглянуто, що серед шляхів удосконалення системи професійної підготовки є розвиток полікультурної компетентності майбутніх фахівців гуманітарної сфери, адекватно до європейських стандартів можливий за умови активної реалізації прогресивних ідей зарубіжного досвіду підготовки відповідних фахівців у практику роботи вітчизняних закладів вищої освіти. Розвиток полікультурної освіти майбутніх учителів-філологів обумовлений необхідністю пробудження національної обізнаності, відродження національних культур і необхідністю збереження ідентичності кожного з них. З’ясовано, що особливо актуальними у сучасній вищій школі є розвиток полікультурної компетентності у напрямі поширення культури, ерудованості, індивідуальності фахівця, його підготовки до участі в реалізації викликів суспільства. У польській педагогічній науці ключові компетенції мають соціально-педагогічну складову у вигляді здатності до самооцінки, вміння вирішувати конфлікти, ефективно співпрацювати з іншими людьми, орієнтуватися й вести полікультурний діалог у сучасному реальному й віртуальному соціальному середовищах тощо. Визначено, що такі поняття, як культурна толерантність, полікультурний світогляд, моральна відповідальність мали б бути одними із основних якостей сучасного викладача гуманітарних дисциплін, а також наскрізною метою виховання учнів як європейських громадян XXI ст.

Ключові слова: полікультурна компетентність, полікультурна грамотність, полікультурний світогляд, культурна толерантність, професійна толерантність.

Повний текст: PDF (Українська)

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамович Т. В. Розвиток професійної компетентності соціального педагога в системі післядипломної освіти : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Рівне, 2018. 310 с.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Вид. 2. Рівне, 2011. 552 с.

3. Заслуженюк В. С. Формування в школярів культури міжнаціонального спілкування. Педагогіка і психологія. 2009. № 2. С. 66–74.

4. Компетентність. [Назва з екрану] URL: http://diplomdissertacia.ru/degree/dictionary-p.htm

5. Кремень В. Модернізація системи вищої освіти: соціальна цінність і вартість для України : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2007. 257 с.

6. Маслоу А. По направлению к психологии бытия. Москва : Эксмо Пресс, 2002. 272 с.

7. Національний освітньо-науковий глосарій. Київ: ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. 272 с.

8. Методичні рекомендації для розроблення профілів ступеневих програм, включаючи програмні компетентності та програмні результати навчання / пер. з англ. Національного експерта з реформування вищої освіти Програми Еразмус+, д-ра техн. наук, проф. Ю. М. Рашкевича. Київ: ТОВ «Поліграф плюс», 2016. 80 с.

9. Родигіна І. Розвиток компетентності педагогів. Директор школи, ліцею, гімназії. 2009. № 6. С. 90–94.

10. Роджерс К. Взгляды на психологию становления человека /Перевод с англ. / Общая редакция Е. И. Исениной. Москва : Прогресс, 1994. 480 с.

11. Садохин А. П. Компетентностный подход в диалоге культур: сущность и базовые показатели. Межкльтурный и межрелигиозный диалог в целях устойчивого развития. Материалы международной конференции. Москва: Изд-во РАГС, 2008. С. 251–255.

12. Франкл В. Человек в поисках смысла. М.: Прогресс, 1990. 356 с.

13. Чорнобай В. Г. Професійна компетентність та її складові. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: педагогіка, психологія, філософія. 2014. Ч. 1. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Pedagogica/article/view/3384

14. Швець Т. Е. Тюторські практики індивідуалізації: досвід українських та польських шкіл. Історико-педагогічні студії: науковий часопис / гол. ред. Н. М. Дем’яненко. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. Вип. 11-12. С. 12–20.

15. Bańko M. Kompetencja czy kompetentność. URL: https://sjp.pwn.pl/poradnia/haslo/kompetencja-czy-kompetetnosc;16174.html

16. Kompetencja. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Kompetencja

17. Kompetentność // SłownikSJP. URL: https://sjp.pl/kompetentno%C5%9B%C4%87

18. Mateusz M. Kompetencje informacyjne uczniów. URL.: https://www.ifla.org/files/assets/information-literacy/publications/iflaguidelines-pl.pdf

19. Stryjkowski W. Kompetencje współczesnego nauczyciela. Neodidagmata, 27–28. Poznanń, 2005. S. 15–29.

20. Turos L. Andragogika ogόlna. Wydanie drugie rozszerzone. Warszawa: Wydawnictwo Akagemickie «Żak», 1999. 470 s.

21. Ustawa z dnia 3 lipca 2018 r. (Kancelaria Sejmu s. 1/104 04.09.2018 Dz.U. 2018 poz. 1669 USTAWA z dnia 3 lipca 2018 r.) URL: http: //prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20180001668/O/D20181668.pdf

https://doi.org/10.37835/2410-2075-2020-12-16

РОЗВИТОК МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ПЕРЕДШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ МОДЕЛЮВАННЯ

Маліновська Н. В.  - к. пед. н., доц.  (РДГУ)

Проблема розвитку зв’язного мовлення набуває особливої значущості у контексті формування мовленнєвої особистості в дітей дошкільного віку, яка вміє вільно передавати свої думки і бажання, засвоїла культуру мо влення, спілкування. Використання моделей сприяє формуванню монологічної компетенції дітей, розвитку особистісних мовленнєвих здібностей. У статті висвітлено особливості застосування моделювання під час роботи з розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Виокремлено переваги моделювання як педагогічної технології розвитку зв’язного мовлення дітей. Наголошено на ефективності застосування моделювання для активізації мовленнєвої діяльності дітей. Запропоновано методику розвитку монологічного мовлення дітей передшкільного віку засобами моделювання, яка обіймала три послідовних взаємопов’язаних етапи: інформаційно-збагачувальний, мовленнєворепродуктивний, мовленнєво-креативний. До кожного етапу розроблено систему завдань, спрямованих на розвиток монологічного мовлення дітей. Науково обґрунтовано педагогічні умови розвитку монологічного мовлення дітей передшкільного віку засобами моделювання. Поетапне застосування моделей зумовлене структурою моделювання як діяльності, що містить такі складові операції: попередній аналіз, побудова моделі, схеми, або сприйняття готової та робота з мовним матеріалом за допомогою схем, моделей. Доведено, що розвиток монологічного мовлення дітей передшкільного віку забезпечується спеціальною організацією розвивального мовленнєвого середовища, спрямованого на використання різних видів моделей, розвиток ініціативності, самостійності і творчості дітей. Результати дослідження засвідчили, що застосування моделювання повністю відповідає особистісно орієнтованій моделі організації освітнього процесу, яка передбачає врахування індивідуальних особливостей дитини. За допомогою моделювання поліпшився рівень розвитку монологічного мовлення дітей.

Ключові слова: монологічне мовлення, моделювання, схеми-моделі, передшкільний вік.

Повний текст: PDF (Українська)

ЛІТЕРАТУРА

1. Богуш А. М., Гавриш Н. В. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку. Київ : «Генеза», 2014. 129 с.

2. Горєлова Алла. Формуємо зв’язне мовлення. Дошкільне виховання. 2004. №4. С.15- 17.

3. Копилова О. В., Ткаченко В. М. Використання символів у роботі з дошкільниками. Харків: Вид-во «Ранок», 2009. 56 с.

4. Крутій К. Л., Білан О. І. Використання схем-моделей у лексико-граматичній роботі з дітьми дошкільного віку. Львів: Світич, 1997. 42 с.

5. Кучеренко Ж. Інтерактивні технології розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2010. № 3. С. 14-19.

6. Омельченко Л. В. Використання прийомів мнемотехніки у розвитку зв’язного мовлення. Логопед. 2008. № 4. С. 102-115.

7. Омеляненко Алла. Розповіді-роздуми за моделями. Дошкільне виховання. 2010. № 3. С.8-9.

https://doi.org/10.37835/2410-2075-2020-12-17

ПРИНЦИП ПРИРОДОВІДПОВІДНОСТІ ЯК ОСНОВА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АВТОРСЬКОЇ ТЕХНОЛОГІЇ М. М. ЄФИМЕНКА З ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ

Солтис О. В. - аспірантка, Бенера В.Є. -  д.пед.н., проф. , (КОГПА ім. Тараса Шевченка)

У статті розглянуто філогенетичний принцип як стрижень загального принципу природовідповідності серед інших принципів щодо фізичного розвитку дошкільників в нормі та з особливими можливостями здоров’я. Філогенетична логіка біологічного становлення людини віддзеркалюється в послідовності індивідуального онтогенетичного розвитку дитини, що доводить основний біогенетичний закон Геккеля – Мюллера. В методичну основу технології Миколи Єфименка покладено саме цю філогенетично-онтогенетичну послідовність формування основних рухів, яка передбачає принципово новий підхід до фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Заняття з фізичної культури за інноваційним підходом мають починатися з лежачо-горизонтованих вихідних положень (лежання, на карачках, сидячи) і поступово ускладнюватись до вертикальних положень стоячи, ходьби, лазіння, бігу та стрибків. Саме такий еволюційний метод вправляння у фізичному вихованні дошкільників забезпечить реалізацію головних дидактичних принципів: від простого – до складного, від легкого – до важкого, поступовості, послідовності, наслідування. Своєрідна еволюційна гімнастика має стати не тільки алгоритмом проведення будь-якої форми фізичного виховання дошкільників (від ранкової гімнастики пробудження – до фізкультурного свята), але бути методологічною основою всієї системи планування фізичного розвитку дітей від ясельної до старшої групи. Реалізація принципу природовідповідності зможе забезпечити стимулювання психічного розвитку дітей дошкільного віку на основі цілеспрямованого стимулювання атракторних структур головного мозку, сформованих протягом еволюції людини. Все це зможе гарантувати повноцінний психофізичний розвиток дитини як особистості і в подальшому успішну її соціалізацію.

Ключові слова: принцип природовідповідності, фізичний розвиток, дошкільники, філогенетична послідовність, еволюційний метод.

Повний текст: PDF (Українська)

ЛІТЕРАТУРА

1. Вільчковський Е.С., Курок О. І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. Навч. посіб. Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. 428 с.

2. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Організація рухового режиму дітей у дошкільних навчальних закладах. Навч.-метод. посібник. Тернопіль: Мандрівець, 2008. 128 с.

3. Єфименко М. М. Програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку “Казкова фізкультура”. Тернопіль : Мандрівець, 2014. 52 с.

4. Єфименко М. М. Казкова фізкультура. Програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку. Схвалено для використання в закладах дошкільної освіти. Вип. 2. Вінниця : Твори, 2019. 51 с.

5. Єфименко М. М. Сучасні підходи до корекційноспрямованого фізичного виховання дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату : учеб.-метод. пособ. Вінниця : ТОВ Нілан-ЛТД, 2013. 356 с.

6. Ефименко Н. Н. Театрализация физического воспитания дошкольников : учеб.-метод. пособ. Вінниця : Нилан-ЛТД, 2016. 167 с.

7. Солтис О. В. Весна надихає. Заняття з фізкультури для старших дошкільнят. Дошкільне виховання. 2014. №2. С.20-21.

8. Солтис О. В. На захисті Батьківщини. Дошкільне виховання. 2015. №8. С.28-29.

9. Солтис О. В. Осіння казка. Заняття з фізкультури для старших дошкільнят. Палітра педагога. 2014. №5. С.24-25.

10. Технологія М. Єфименка. [Назва з екрану]. https://docs.google.com/document/d/1FGLGY1RaWvyM8P7FfQP2MG70mwvxdH5q9 mYs2pCImwA/edit

https://doi.org/10.37835/2410-2075-2020-12-15

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Кравець Л.М. - к. пед. н., доцент   (КОГПА ім. Тараса Шевченка),

Гаврилюк Д. В. - здобувач вищої освіти спеціальності «Дошкільна освіта» (КОГПА ім. Тараса Шевченка)

У статті досліджено змістову характеристику готовності до співпраці соціального педагога, практичного психолога, вихователів, батьків дітей з особливими освітніми потребами в умовах закладу дошкільної освіти. Проаналізовано дефініцію «соціальна адаптація дітей з особливими освітніми потребами в умовах закладу дошкільної освіти». Представлено авторську програму психолого-педагогічного коучингу і визначено його основний результат, а саме: усвідомлення фахівцями закладу дошкільної освіти та батьками важливості соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами як передумови їхньої ефективної інтеграції до інклюзивного закладу дошкільної освіти.

Ключові слова: інклюзивне навчання, освітні потреби, соціальна адаптація, коучинг, тьютер, заклад дошкільної освіти, інклюзія.

Повний текст: PDF (Українська)

ЛІТЕРАТУРА

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/bazovij-komponent-doshkilnoyi-osvitiv-ukrayini (дата звернення: 31.01.2020).

2. Балакірська Л. В. Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами. Педагогічна майстерня. 2011. № 6. С. 11–13.

3. Бастун Н. Діти із затримкою психічного розвитку. Дефектологія.1997. № 3. С. 37–41.

4. Войтко В. В. Психолого-педагогічний супровід дітей з затримкою психічного розвитку: методичні рекомендації. Кропивницький: КЗ «КОІППО ім. В. Сухомлинського», 2017. 48 с.

5. Гаврилов О. В. Особливі діти в закладі та соціальному середовищі : навчальнийпосібник. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. 308 с.

6. Дегтяренко Т. М. Корекційно-реабілітаційна робота в спеціальних дошкільних закладах для дітей з особливими потребами: навчальний посібник. Суми: Університетська книга, 2008. 302 с.

7. Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчальновиховного процесу» від 6 липня 2010 року №1224. URLhttp://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2442-17 (дата звернення: 09.10.2018 р.).

8. Кас’яненко О. М. Співдружність з батьками як умова компенсуючого виховання дітей з особливими потребами. Сучасні тенденції розвитку науки і освіти в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів: зб. тез доповідей Всеукр. наук.- практ. конф. (м. Мукачево, 17–18 травня 2017 р.) / гол. ред. Т. Д. Щербан. Мукачево: РВВ МДУ, 2017. С. 58–60.

9. Концепція розвитку інклюзивної освіти. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2010. № 34/35/36. С. 46–49.

10. Кузава І. Б. Інклюзивна освіта дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку: теорія та методика: монографія. Луцьк: ПП Іванюк В. П., 2013. 292 с.