https://doi.org/10.37835/2410-2075-2020-12-4
ЗНАЧЕННЯ КРЕМЕНЕЦЬКОГО ЛІЦЕЮ В РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ НА ВОЛИНІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Левандовська Л. Ю.к. н. фіз. вих. і спорту,
Довгань О. М. к. б. н., професор,
Банах В. І. к. н. фіз. вих. і спорту, доцент (КОГПА ім. Тараса Шевченка)
Особливу роль у розбудові нової системи освіти на західноволинських землях відведено Кременецькому ліцею, в якому система фізичного виховання займала достойне місце у вихованні людини нового типу. У ліцеї було створено чітку систему фізичного виховання. Сформовано міжкласові колективи з приблизно однаковим рівнем фізичного розвитку, що дозволило диференційовано підійти до процесу фізичної підготовки учнів. Поділ школярів на такі групи створив тісний контакт із вчителями фізичної культури. У Кременецькому ліцеї створено: збірну ліцейну команду, учні якої постійно брали участь у різноманітних змаганнях, та у 1936 році – Міжшкільний спортивний клуб Кременецького ліцею, який мав свій статут і керівництво. Ліцейні команди брали участь у змаганнях не тільки в Кременці, але й на виїзді. Встановлено, що значний внесок у розвиток фізичної культури і спорту на Кременеччині та в Кременецькому ліцеї зробили такі спеціалісти, як: Ян Таргонський, Галина Фальковська, Юліан Козловський. Великим популяризатором спорту не тільки в ліцеї, а й серед жителів міста став професор Юліан Козловський. Він також сам брав участь у змаганнях, в організації та суддівстві змагань різного рівня з багатьох видів спорту. За його ініціативи, завдяки організації щорічних змагань, які відбувались поперемінно в закладах освіти Ридзина та Кременця, відбулося зближення студентської молоді. В Кременці 29 грудня 1931 року була створена Секція Оборони Держави і Фізичного виховання Об’єднання Громадських Організацій серед завдань якої було згуртування загальних зусиль організацій. Завдяки ентузіазму шкільної молоді лижний рух набрав розмаху і вийшов у позашкільну сферу. Виготовлення лижного спорядження на верстатах у шкільних майстернях сприяло зменшенню його ціни та дало змогу залучити до занять лижним спортом спочатку молодших школярів, а потім і старші верстви населення.
Ключові слова: Волинь, Кременецький ліцей, міжвоєнний період, фізична культура і спорт.
Повний текст: PDF (Українська)
ЛІТЕРАТУРА
1.Berger A. Otwarcie skoczni narciarskiej w Krzemieńcu. Miesięcznik Społeczny Życie Krzemienieckie, Liceum Krzemienieckie, Wydział Powiatowy w Krzemieńcu, Zjednoczenie Organizacyj Społecznych Powiatu Krzemienieckiego, drukarnia W. Cwika. 1933. № 1. S. 39–40.
2. Czarnocki S. Znaczenie Liceum Krzemienieckiego dla Wołynia. Artykuły I Premowienia: 1932–1939. Londyn : 1986. S. 115–125
3.Czarnocki S., Mączak F., Berger A., Kozłowski J Przewodnik narciarza po Krzemieńcu i okolicach. Praca zbiorova. Zjednoczenie Organizacyj Społecznych Powiatu Krzemienieckiego, drukarnia W. Cwika. Krzemieniec, 1935. 34 s.
4. Kozłowsky J. Narciarstwo i jego rozwój w Krzemieńcu. Miesięcznik Społeczny Życie Krzemienieckie. Liceum Krzemienieckie, Wydział Powiatowy w Krzemieńcu, Zjednoczenie Organizacyj Społecznych Powiatu Krzemienieckiego, drukarnia W. Cwika, 1932. № 1. S. 24–25.
5. Liceum Krzemieniecki w dobie obecnej 1920–1935. Opracowanie zbiorowe. Krzemieniec. maj 1935 r. 32 s. (далі LK w dobie obecnej 1920–1935).
6. R. Otwarcie pływalni. Miesięcznik Społeczny Życie Krzemienieckie. Liceum Krzemienieckie, Wydział Powiatowy w Krzemieńcu, Zjednoczenie Organizacyj Społecznych Powiatu Krzemienieckiego, drukarnia W. Cwika, 1933. № 6. 269 s.
7. Stachurski Ryszard. Otwarcie Międzyszkolnego Klubu Sportowego Liceum Krzemienieckiego w dn. 2-go i 3-go maja w Krzemiencu. Stachurski Ryszard. Miesięcznik Społeczny Życie Krzemienieckie, Liceum Krzemienieckie, Wydział Powiatowy w Krzemieńcu, Zjednoczenie Organizacyj Społecznych Powiatu Krzemienieckiego, drukarnia W. Cwika, 1936. № 5. 210 s.
8. Zawody międzyszkolne Rydzyna-Krzemieniec. S. Miesięcznik Społeczny Życie Krzemienieckie. Liceum Krzemienieckie, Wydział Powiatowy w Krzemieńcu, Zjednoczenie Organizacyj Społecznych Powiatu Krzemienieckiego, drukarnia W. Cwika 1933. № 5. S. 217–218.
