ВІДОБРАЖЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРИВАТНОЇ ГІМНАЗІЇ У МАТЕРІАЛАХ КРЕМЕНЕЦЬКОГО РАЙОННОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА
Галина Сеньківська - кандидат історичних наук, доцент кафедри української філології та суспільних дисциплін, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
У статті автор аналізує окремі аспекти культурно-освітньої діяльності Кременецької гімназії ім. Івана Стешенка, спираючись на матеріали районного товариства «Просвіта» у м. Кременці. Проведений історіографічний аналіз документів свідчить, що заклад був осередком національного життя українців краю, що сприяло активізації історико-краєзнавчого руху на Волині. Досліджено, що краєзнавчі дослідження провадилися, з одного боку, польськими науково-краєзнавчими товариствами, які користувались підтримкою академічних установ Польщі, а з іншого, – українськими краєзнавчими осередками, що спиралися на культурно-освітні центри Західної України, зокрема на Наукове товариство ім. Шевченка, «Просвіту», музейні заклади тощо. І певні здобутки краєзнавчого руху на Волині стали можливими значною мірою саме завдяки активній роботі «Просвіти» у Кременці, діячі якої впливали на формування національної свідомості українців. На основі аналізу джерельної бази дослідницею наводяться факти відкриття Української гімназії імені Івана Стешенка, що почала функціонувати з 1 жовтня 1918 р. та стала осередком національного життя українців краю. На прохання Кременецької «Просвіти» Міністерство присвоїло їй ім’я Івана Стешенка – активного діяча УНР, міністра освіти. Відкриття гімназії стало вагомою подією у житті краю, оскільки свою діяльність вона розпочала як державна і була єдиною українською середньою школою на весь повіт. Вивчення української мови та історії України у гімназії було обов’язковим. Першим директором цього навчального закладу став Сергій Міляшкевич, а згодом у різні роки діяльності – І. Рей, Кобрин, Л. Концевич. Кременецька гімназія славилася своїми вихованцями: Улас Самчук, Оксана Лятуринська, Кирило Куцюк-Кочинський, Марія Кавун-Кремінярівська, які стали відомими письменниками. Багато вихованців гімназії відзначилися на ниві українського письменництва, освіти і культури. Автор справедливо вказує і на той факт, що багато гімназистів брали активну участь у подіях 40–50-х рр. ХХ ст. Окремо акцентується увага на керівнику повстанського формування Миколі Медвецькому (псевдо Хрін), який належав до таємної молодіжної організації «Юнак», що виникла у стінах навчального закладу. Відзначається незаперечна роль гімназії у формуванні інтелігенції краю, яка залишила вагомий слід в історії не лише Кременеччини, а й всієї України. Автор робить висновок, що Українська гімназія імені Івана Стешенка на той час стала центром історико-краєзнавчого руху в регіоні. Не зважаючи на втручання тодішньої системи у наукове життя, перешкоди з боку влади, українська гімназія зробила чимало для національного відродження краю, сприяла утвердженню національної освіти. Матеріали, зосереджені у районному товаристві «Просвіта», сприяють осмисленню своєї історичної спадщини, формуванню національної самосвідомості.
Ключові слова: приватна гімназія, Волинь, товариство «Просвіта», гімназисти, історико-краєзнавчий рух.
Full Text: PDF
References Tronko, P. T. (1994). Kraieznavstvo u vidrodzhenni dukhovnosti ta kultury : Dosvid. Problemy. Perspektyvy. Kyiv : Ridnyi krai [in Ukrainian].
Chernykhivskyi, H. (1999). Kremenettyna vid davnyny do sutasnosti. Kremenets [in Ukrainian].
Chernykhivskyi, H. (2008). Portrety perom : statti, ese, retsenzii. Knyha 3. Kremenets – Ternopil, 22–23. [in Ukrainian].
Chernykhivskyi, H. (2001). Portrety perom : statti, ese, retsenzii. Kremenets, 307 [in Ukrainian].
Skakalska, I. (2012). Ukrainska elita Volyni pershoi polovyny ХХ th : narysy zhyttia ta diialnosti. Ternopil [in Ukrainian].
Skakalska, I. (2012). Kraieznavtyi dovidnyk. Ukrainska elita Kremenettyny mizhvoiennoho periodu ХХ st. Kremenets : VTs KOHPI, 46 [in Ukrainian]. Ternopilskyi entsyklopedytnyi slovnyk (2005). Ternopil : Zbrut, Vol. 2. 225 [in Ukrainian].
Materialy iz fotoalbomu Oleny Kotovyt. Kremenetske raionne tovarystvo «Prosvita» im. T. H. Shevtenka [in Ukrainian].
Skakalska, I. (2012). Kraieznavtyi dovidnyk. Ukrainska elita Kremenettyny mizhvoiennoho periodu ХХ th. Kremenets : VTs KOHPI [in Ukrainian].
Stanyslaviv-Makukh, Yu. (1997). Lis pryimaie povstantsiv. Minneapolis, Р. 64–65.
Пристатейна бібліографія ДСТУ
1. Тронько П. Т. Краєзнавство у відродженні духовності та культури : Досвід. Проблеми. Перспективи. Київ : Рідний край, 1994. 108 с.
2. Чернихівський Г. Кременеччина від давнини до сучасності. Кременець, 1999. С. 143–153.
3. Чернихівський Г. Портрети пером: статті, есе, рецензії. Книга 3. Кременець – Тернопіль, 2008. С. 22–23.
4. Чернихівський Г. Портрети пером: статті, есе, рецензії. Кременець, 2001. 307 с. С. 31.
5. Скакальська І. Українська еліта Волині першої половини ХХ ст. : нариси життя та діяльності : монографія. Тернопіль : Астон, 2012. 180 с.
6. Скакальська І. Б. Краєзнавчий довідник. Українська еліта Кременеччини міжвоєнного періоду ХХ ст. Кременець : ВЦ КОГПІ, 2012. 46 с.
7. Тернопільський енциклопедичний словник. Тернопіль : Збруч, 2005. Т. 2. С. 225.
8. Матеріали із фотоальбому Олени Котович / Кременецьке районне товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.
9. Краєзнавчий довідник. Українська еліта Кременеччини міжвоєнного періоду XX ст. / автор-упорядник І. Скакальська. Кременець : ВЦ КОГПІ, 2012. 48 с.
10. Станиславів-Макух Ю. Ліс приймає повстанців. Міннеаполіс, 1997. С. 64–65.
ISSN 2410-2075
